Хачапурі – справжня гордість грузинської кухні, що світовою користується популярністю. Багато хто хочаб раз в житті куштував ці сирні лодочки, проте мало хто знає, як саме вони з’явилися. Давайте разом зануримося в історію, і дізнаємося більше про шлях цієї автентичної грузинської страви.
Як же зʼявилися ті хачапурі?
Найпопулярнішими по всьому світу вважаються три різновиди цього виробу — хачапурі по-аджарськи, імеретинськи та мегрельськи. Історія появи кожного з досить цікава та не схожа одна на одну.
Коржики з Імеретії та Мегрелії - це проста їжа пастухів, які мали чимось харчуватися, поки тривалий час пасли на пасовищі великі отари овець. Вони були доволі винахідливими: з часом придумали ті самі коржики, які згодом і стали усім відомими у світі хачапурі. 
А ось і секрет приготування: пастухи брали з собою пшеничне борошно, а на високогірній долині готували мацони з розсольним сиром з молока овець, що тоді випасалися особисто ними. Далі усі ці компоненти з'єднувалися та запікалися на вогні. Для приготування використовувалися глиняні сковорідки - «тоні». 
А ось хачапурі по-аджарськи у формі човника має не лише одну версію свого походження. Дізнаємося про одну з них?
Аджарія – приморський регіон. Тому цікава форма ачарулі (так звучить назва хачапурі на місцевому діалекті),в одній із версій, тісно пов'язана з морським промислом.
В першій версії, цей пиріг вигадали рибалки, які жили в прибережних районах Аджарії. Звідси й човник, як символ їхньої головної частини промислу. А жовток — це не що інше, як сонце, що рано-вранці сходило з морських вод і розливалося над безкрайніми просторами Чорного моря. Неймовірна легенда, чи не так?